*****

Надворі ліс у жовтому халаті Комусь киває сумно здалека, А ти сидиш одна в убогій хаті, І ллється пісня тиха, мов ріка. Ти кличеш сина піснею додому З немилих і чужих тобі країв, Щоб розігнав він смуток твій і втому І сиву старість ласкою зігрів. І осінь щедро грається листами, Встеля йому доріжку на поріг, А він один відсіль далеко, мамо, Іде в життя, шукаючи доріг.

Василь Симоненко