На шиї осені шипшинове
намисто,
А на майбутнім – шрами
павутиння…
Темнішає невиплакане
небо,
Перетліває намірів
гординя…
Червоним чорне грається.
У пальці
Бере разок доспілого
вогню.
Шипшина в зиму дивиться
печально,
А я її й роздягнену
люблю.
Василь Кузан
Василь Кузан
