Нас убивають поодинці, смерть виглядає випадкова.
Лише за те, що українці, що свої звичаї і мова.
Загинув Білозір у Львові, і не здригнулась Україна.
Співав пісні на рідній мові, у тім була його провина.
Звідки взялися оці пси, ці кровожерливі шакали?
Здавалося, пройшли часи, коли за слово убивали.
Згадай-но, як у них рука, піднялась на страшне безумство,
Повішали Івасюка і видали за самогубство.
Згас Симоненко, як свіча, бо на заваді було слово.
Вмер від побоїв палача, побили ніби випадково.
Загинув Стус у таборах, за Україну, її долю.
Кати тремтіли, мали страх, та не зламали його волю!
Здавалося - пройшли часи, та це не можна забувати.
Бо знову бродять підлі пси, і нас продовжують вбивати.
Лише по тому, смерть кому, була потрібна Чорновола,
Не важко зрозуміть чому, вона не була випадкова.
І хто віддав команду: Фас, Гонгадзе вбити всім відомо.
Але за дурнів мають нас і брешуть нагло і свідомо.
В Одесі вбили юнака, кого ця звістка зачепила?
Максима Чайку смерть така, теж випадкова підкосила?
Убили просто лиш за те, що вболівав за Україну,
Любові почуття святе, йому поставили в провину!
Отож, яку державу нам, вдалося ніби збудувати,
Що дозволяє хижим псам, нас вибірково убивати?
І на чиїй сторожі пси, і хто намітив нову жертву?
Тому ще не прийшли часи, коли природньо можна вмерти.
Тож не мовчи, бо загризуть, а виламай кола із тину!
Без тебе псів не розженуть! Без нас не звільнять Україну!
Мирослав Вересюк
.jpg)
